Казка про пасхального кролика. Добра великодня казка

Сонячним пасхальним ранком йшов по узліссі кролик Пітер. Прямував він в гості до Сонечки і Сандрика, і ніс у своїх лапках кошик повний фарбованих писанок і маленьких шоколадок.

На високій сосні мама білка вчила своїх маленьких білченят, як потрібно розставляти лапки, коли стрибаєш з гілки на гілку. Сім’я білочок ще здалеку помітила Пітера і радісно вітала кролика:
– Доброго ранку, Пітер! Що ти несеш в своєму кошику?
– Доброго ранку і світлого Великодня! – відповів кролик Пітер. – Несу я писанки і ласощі для Сонечки і Сандрика.
– Ми теж хочемо, ми теж хочемо, – застрибали білочки на гілці.
– Тут багато! Пригощу і вас, – відповів Пітер.
Він дістав з кошика писанки і шоколадки для білченят. Мама білка спустилася вниз і з вдячністю прийняла частування від кролика.
– Дякуємо! Дякуємо! – кричали білочки вслід Пітеру і махали своїми пухнастими рудими хвостами.
Пітер не встиг далеко піти, як зустрівся з родиною лисиць. Мама-лисиця грілася на сонечку, поки лисенят влаштовували змагання зі стрибків через пеньок.
– Пітер, Пітер! Що у тебе в кошику? – хором закричали лисенята.
– Великодні гостинці для Сонечки і Сандрика, – відповів кролик. – Давайте пригощу вас шоколадками!
– Ні, ні, лисенятам не можна шоколадки, – втрутилася мама-лисиця. – Зубки зіпсують. Для лисиць зуби дуже важливі.
– Ну, тоді візьміть по писанці! – запропонував Пітер.
Пригостивши лисенят і трохи поговоривши з мамою-лисицею про те, який сьогодні ясний і погожий деньок, кролик Пітер продовжив свій шлях, наспівуючи веселу пісеньку:
– Пасхальний ранок, прекрасний деньок,
І раді і щасливі люди і звірі.
Пасхальний ранок, прекрасний деньок,
Несу вам подарунки. Відкрийте ж двері!
Тут на шляху кролика зустрілися тато-їжак і маленьке їжаченя, які поверталися додому з повними кошиками грибів.
– Ось, несемо мамі-їжачисі грибочки, щоб приготувала смачний обід.
А я до Сонечки і Сандрика, несу їм великодні частування, – відповів кролик Пітер. – Візьми і ти собі яєчко, їжаченя.
Їжак з їжаченям подякували пасхальному кролику, і кожен пішов у свою сторону. Потім на шляху Пітера зустрілася ведмедиця з трьома ведмежатами, а біля струмка бобер з бобренятами. Всіх радісно вітав кролик Пітер, всіх пригощав зі свого кошика.
Ось уже і ліс закінчився, і по стежці через поле кролик пішов до будиночка, де жили Сонечка і Сандрик. Діти стояли на порозі будинку і радісно махали кролику.
– Світлого Великодня, мої друзі! – привітав їх кролик.
– Світлого Великодня! Здрастуй, здрастуй, Пітер! – застрибали діти від радості.
– А я вам гостинці приніс, – пасхальний кролик простягнув кошик Сонечці.
– Ой, – вигукнула Сонечка, заглядаючи в кошик. – Тут майже нічого немає, тільки дві маленькі шоколадки.
Кролик Пітер сам зазирнув у кошик і зрозумів, що дівчинка мала рацію. Він схопився за голову і заплакав.
– Ой ой! Що ж я наробив! Мені по шляху зустрілося стільки моїх друзів-звірів, кожен мене радісно вітав, і мені хотілося кожного чимось пригостити. Ось я і не помітив, як у кошику закінчилися частування. Що ж мені тепер робити? Вибачте мене, будь ласка!
– Не переймайся так, Пітере, – Сонечка погладила кролика по голові. – Ти такий молодець, що пригощав своїх друзів. Пішли з нами в будинок.
Малюк Сандрик взяв кролика за лапку і потягнув за собою:
– Йдемо, йдемо!
Коли Пітер і діти зайшли в будинок, кролик побачив накритий білою скатертиною стіл, на якому височіла гарна паска і ціла тарілка різнокольорових писанок.
– Ми тебе так чекали! Зараз будемо чай пити! Подивися, яку паску ми з мамою спекли і булочок, і писанок. У нас їх багато! Ми і тебе почастуємо, і в дорогу дамо. Давай свій кошик! – сказала Сонечка кролику.
– Та хіба так можна? Це ж я, великодній кролик, повинен вам приносити гостинці, а не ви мені.
 Діти розсміялися.
– Яка різниця! – похитала головою дівчинка. – На Великдень всі один одного пригощають! Ти пригостив лісових звіряток, а ми тебе! Великдень – світле свято любові і доброти.
– Дякую, Сонечка, спасибі, Сандрик! – подякував великодній кролик, обіймаючи діток.
А потім вся родина разом з кроликом Пітером сіли пити ароматний чай з великодніми стравами. В дорогу діти дали кролику фарбованих яєчок, булочок і пасок. А Пітер вирішив знову піти через ліс, щоб пригостити тих своїх друзів, яких ще сьогодні не зустрічав.
Марія Шкурина

Схожі статті: Дитяча книга “Один вдома”

Вам може сподобатися!

Напишіть відгук