А як виховують дітей там – на протилежному березі Чорного моря? Реальний досвід

Merhaba! ( Усім привіт!) з такої близької  Туреччини! Сьогодні ми спілкуємось з хорошою давньою подругою, яка уже багато років живе у Стамбулі з коханим чоловіком та донечкою-принцесою. Яке ж воно, виховання малюків та дитинсво там – на протилежному березі Чорного моря?

Ось що розповіла Tiny Heart наша українсько-турецька матуся.

Стамбул – це не класична Туреччина. Це 18-мільйонний місто на перетині  Європи і Азії, в якому дві культури тісно переплелись і поєдналися. З усієї Туреччини місто, на жаль, займає 1-ше місце за зникненням дітей 🙁 У зв’язку з цим, місцеві мами і тати трясуться над малюками: від себе ні на крок не відпускають, в парках бігати не дозволяють, швидко їздити на роликах чи велосипедах теж. Одягають занадто багато зайвого одягу на дитину навіть в жарку погоду, катають у візочку до тих пір, поки дитя ногами за асфальт торкатися не почне (втомиться дитинко ніжками ходити), при цьому нерідко у неї в руках планшет або телефон з іграми. Годують з ложки до шкільного віку.

Виховання у турецьких сім’ях не суворе, що карапуз сказав, те і роблять – це ж дитина !!! “Взагалі, на мій погляд, у них якась абсолютна любов до дітей . Іноді задумуєшся, можливо це нормально, можливо це нас в дитинстві недолюбили? Тут приходиш куди-небудь, навіть просто в магазин, відразу усі починають з твоєю дитиною розмовляти, жартувати, посміхатися, і  чимось пригощати;). Оскільки ми живемо у великому місті, тут одружуються і народжують дітей в більш зрілому віці, побачити вагітну жінку  в її 35-40 років – це нормально і ніхто не скаже, що в її віці це небезпечно”, – ділиться подруга.

Але ось чи допомагає держава при народженні дитини? По великому рахунку не дуже, тільки недавно ввели обов’язковий платіж 300 лір (100 $) за першу дитину, 400 лір (133 $) за другого і 600 (200 $) за третю. Якщо є страхівка, то в залежності від типу лікарні (приватна або державна) покривається невеликий відсоток витрат при родах.

У доступний державний дитячий садок дитину з 3-х років можна лише записати в підготовчу групу при районній міській школі за 100 лір в місяць (33 $) І 300 лір єдине тимчасовий внесок школі (100 $.). Всі інші варіанти ведуть лише в приватні дитячі садки, де беруть навіть з 0 +, але питання в ціні. А ціна залежить від району від 300-800 $ в місяць. Дорого, звичайно, але для працюючих мам іншого вибору не залишається, або залишати дитину свекрусі, а там, як ми пам’ятаємо працює фактор абсолютної любові і вседозволеності, підсумком якої стає страх до мами, як вічно незадоволеною і вимогливої жінки. А взагалі свекрухи мало допомагають з онуками, вважаючи, що це завдання тещ.

Турецькі матусі гуляють з дітьми рідко, особливо взимку. Тут якщо бачиш когось на дитячому майданчику в негоду, здалеку відразу розумієш, що це наші 🙂

Їжа. Для малюків вибір каш для прикорму в магазинах досить малий, мабуть експериментувати бояться 🙂 наші каші ж відсутні, є рис, манка, булгур і тільки недавно  стали масово завозити гречку. Снідають діти оливками, вареним яйцем, сиром, помідором, огірком і Нутеллою :). Ще що кидається в очі – дівчаток готувати їжу і прибирати в квартирі ніхто не зобов’язує. Мама-домогосподарка все робить сама. Вважають, що ось знайде багатого чоловіка і служниця допомагатиме або ж дівчина сама поступово навчиться вести господарство, з дитинства напружувати не треба. Тому наші слов’янські працьовиті дівчата-невістки тут в пошані. Про виховання хлопчиків багато говорити не прийдеться, він народився мужчиною, і все. Мама його нагодує, догляне у якому б віці він не був. Хоче до пізна з друзями гуляє, хоче подорожує і сам обирає собі професії і хоббі, але в армію піти зобов’язаний, а сім’я й проводи особливі для нього влаштує.

Сімейні зв’язки у турецьких родинах дуже міцні і навіть, якщо діти відходять від звичаїв свої бабусь, багато подорожують чи навчаються закордоном, проте сім’я залишається завжди на першому місці.









Deniz dalgasız olmaz, gönül sevdasız olmaz – Моря не буває без хвиль, серця – без любові.

                                                                                                     (турецька народна приказка)

Вам може сподобатися!

Напишіть відгук