Дитинство маленьких італійців. Як батьки виховують у них добро та гуманність?

Ciao ( чао – привіт). Сьогодні ми в Італії.

Кілька  реальних фактів та досвід виховання дітей з перших вуст друзів, котрі не один рік живуть у цій привітній країні.

Від італійських дітей ніколи не почуєш, що вони підвищують голос і грубіянять своїм батькам. Для них батько – це найкращий друг і товариш в іграх, а мама – приклад наслідування для дочок і взірець справжньої жінки для синів.

Що ж є передумовою виховання таких добрих та турботливих дітей?

Італійські батьки, без сумніву, люблять своїх дітей так само, як і батьки в Україні, Аргентині чи Китаї. Тільки проявляють свою любов вони набагато активніше: скільки б років вам не було, ваша італійська мама завжди буде звертатися до вас не інакше, як amore mio ( моє коханнячко) або il mio bambino/la mia bambina ( моя дитинко), прилюдно пристрасно цілувати і міцно обіймати, немов ви не бачилися не з обіду, а як мінімум п’ять років. Так приємно в 35 років відчувати таке саме батьківське обожнювання, як і в 5? Варто сказати, що кожна італійська мама твердо впевнена в абсолютній перевазі своїх дітей над іншими: її діти найрозумніші, спритні, умілі, хитрі і далі за списком. «Ні, мій син не ледар і нероба, ви просто його неправильно вчите!» – це цілком реальна фраза цілком реальною італійської мами, абсолютно серйозно висловлена в якості претензії шкільним педагогам її сина.

А ось і дуже особлива для мене дитинка, чудовий український хлопчик, що на родився більше року тому на півночі Італії і проводить своє щасливе дитинство зараз саме  там. Матуся хлопчика була приємно здивована доглядом в італійському родильному домі, безкоштовною медициною та якісною системою прививок для діток. Задоволена чистим повітрям, озером, гірським краєвидом у місті де вони проживають, також облаштованими дитячими майданчиками та привітним менталітетом місцевих жителів, що завжди тягнуться погладити по кучериках її маленького красунчика. Сам малюк  уже з 7 місяців почам їсти шпинат,фенхель, салати, дитячу пасту(пастіна), різотто та морську рибу. Він обожнює прогулянки на вулиці,  плавання в басейні та ігри з дуже вічливими італійськими дітлахами.

В Італії дітей прийнято скрізь брати з собою: на весілля, концерти, вечірки, вечері і аперитиви. Із самих пелюшок італійська дитина веде активне «світське життя». Новонароджених діток практично відразу починають брати на вулицю і носити з собою – особливих загроз та надмірної уваги до їхніх дітей соціуму мами і тати не відчувають.

 Чим годуть малюків?

До грудного годування тут різне ставлення: хтось лише до пів року годує, а хтось і до трьох. У різних регіонах Італії різні думки щодо дитячого харчування. Наприклад, на Півдні країни першою їжею для малюків стають готові суміші каш, йогурт, сирок, пластівці, булочки. Діти після 2 років відразу переходять на дорослу їжу, батьки дозволяють пити Кока-Колу та газовані лимонади, їсти піцу з картоплею фрі в якості начинки (так, така піца існує в Італії, іноді додають ще й порізані сосиски), тому там часто зустрічаються карапузи з надмірною вагою. А от на Півдні країни діток змалечку годують кашами і дитячою пастою, багото шпинату, зелені, салатів та  морепродуктів. П’ють вони переважно звичайну воду і матусине молоко досхочу.

Як вони одягають  своїх дітлахів?

Дітей італійські батьки одягають точно так само, як і самих себе, будь-який дитячий образ, перш за все, має бути комфортним та зручним. Малюк не повинен відчувати себе обмеженим у русі, тому базовий гардероб – це легінси, штанці, вільні кофти поверх трикотажних водолазок http://www.tinyheart.com.ua/product/костюмчикmilitary-небо/, а в теплу пору – стандартні футболки http://www.tinyheart.com.ua/product/футболка-кишенька-з-якорем-copy/, майки, шорти і спіднички.

Ставлення до навчання

Є в Італії приватні яслі “nido asilo” (nido – гніздо, asilo – захист, притулок), куди можна водити малюків з 6 місяців до 3 років. Їх вартість від 250 до 500 євро в місяць. В повноцінний дитячий садочок  беруть з 3 років,  вартість біля 80 € в місяць. Там її навчають рахувати, писати, готують до школи. Вчителі особливу увагу приділяють адаптації дитини в колективі: постійно проводяться групові вистави, ігри усім класом. Зазвичай 2 рази в тиждень в ігровій формі проводиться урок іноземної мови, найчастіше це англійський. Декілька разів на тиждень проходять спортивні заняття, музика. Дуже багато часу приділяється творчості: аплікації, малювання, ліплення.

Але школа для італійських батьків не великий авторитет. Позиція більшості мам і тат така: нехай школа вчить наук, а в виховання не втручається. Для цього є сім’я, інші повинні дотримуватися дистанції. Італійські діти мають достатньо свободи. З одного боку, батьки не нав’язують свою думку, поважають їх вибір, а з іншого – діти поважають батьків і часто продовжують справу сім’ї. В Італії майже всі ресторани, бари, піцерії, кафе, невеликі магазини знаходяться у власності сімей. Діти фактично ростуть при «справі» батьків і допомагають, чим можуть.

Ось такі яскраві прояви любові, відсутність критики та осуду зі сторони батьків, релігійність та підтримування сімейних традицій є головними причинами того, що діти у цій країні виростають добрими та дружелюбними людьми. А ще неповторна природа, море з усіх сторін, часті прогулянки, риболовство, любов до землеробства та садівництва є найсприятливішим середовищем для виховання в італійських дітях саме гуманності.

Освітіть  в дітях хороше і це хороше буде рости.
Марія Монтессорі – італійський педагог.






Вам може сподобатися!

Напишіть відгук